Від Київської Русі до сьогодення

«Від Київської Русі до сьогодення»

Кавун Олександр Валерійович,12 років,7 клас

Токмацька загальноосвітня школа I-II ступенів № 4

імені Віри Назарівни Нерез Токмацької міської ради

Токмацький відділ туризму історико-краєзнавчий гурток

Вчитель історії та керівник історико-краєзнавчого гуртка

Грищенко Анна Миколаївна

Державотворчi процеси на територiї України вiд найдавнiших часiв до наших днiв

Вступ

На сучасному етапі політичного та соціально-економічного розвитку України актуальним стає підвищення рівня державно-правового становища як частини самосвідомості народу. Без осмислення минулого, яким би важким i суперечливим воно не було, неможливо творити нову державу.

На сучасному етапі розвитку історичної науки важливим є розгляд історичних особливостей формування і розвитку української державності, а саме, головних періодів державотворчого процесу, що вплинули на подальше формування української держави.

1.Державотворчi процеси Київської Русi.Володимир Великий i Ярослав Мудрий - державотворцi Русi.

Князювання Володимира Великого

Пiсля смертi князя Святослава в жорстокiй боротьбi його синiв за владу перемiг Володимир. Вiн i посiв великокнязiвський престол 980 р. За роки свого правлiння князь багато чого зробив для держави, заходи внутрiшньо- i зовнiшньополiтичної дiяльностi були тiсно переплетенi (про це свiдчать його воєннi походи з метою розширення територiальних меж Київської держави).

Були проведенi реформи:

- адмiнiстративна — змiцнення великокнязiвської влади;

- вiйськова — замiна найманцiв-варяг на дружинникiв-слов`ян;

- судова — розмежоване церковне i свiтське судочинство, смертну кару за розбiй замiнено великими штрафами;

- релiгiйна — реформоване язичництво з метою згуртування слов`янських племен.

Хрещення Володимира та впровадження християнства на Русi. Упровадження християнства лiтописець пов`язав iз походом Володимира на грецьке мiсто Херсонес, що тодi належало вiзантiйським володiнням. Володимир, змусивши мешканцiв мiста вiдчинити браму, звернувся до вiзантiйських володарiв з вимогою вiддати йому за дружину їхню сестру. Але шлюбу перешкоджало язичництво київського князя. Тому охрестившись у Херсонесi й одружившись iз вiзантiйською принцесою Анною, Володимир повернувся до Києва.

Потiм князь вдався до рiшучих заходiв щодо хрещення киян. Вiн розiслав по мicту гiнцiв iз розпорядженням наступного дня прибути до Днiпра. Бiльшiсть киян iз дiтьми прийшли до рiчки й увiшли у воду. У присутностi Володимира священики їх охрестили. Навернення до християнства киян започаткувало хрещення всiєї країни.

Протягом володарювання Володимир пiдкорив Києву велетенськi територiї.Київська Русь стала найбiльшою країною тогочасної Європи.

Князювання Ярослава Мудрого

Утвердився на великокнязiвському престолi як переможець майже чотирирiчної мiжусобної боротьби пiсля смертi Володимира Великого. Ярослав доклав багато зусиль для збереження цiлiсностi та єдностi Руської держави:

- повернув пiд владу червенськi мiста, вiдвойованi пiд час князiвських уособиць Болеславом Хоробрим;

- ходив на пiвнiч, на узбережжя Балтiйського моря, заклав мiсто Юр`їв у Чудськiй землi;

-остаточно здолав печенiгiв, на мicцi битви побудував Софiйський собор (1037р.);

-увiв лiтописання, вiдкрив школи, заснував першу бiблiотеку при Софiйському соборi.

Налагодження внутрiшнього життя було неможливим без упорядкування законiв. Ярослав Мудрий був першим, хто уклав писаний збiрник руських законiв. Цей документ дослiдники називають " Правдою Ярослава". Вiн складався з 18 статей, що започаткували славнозвiсний збiрник законiв - "Руську Правду". Саме за правлiння Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київська Русь сягнула свого найвищого пiднесення й розквiту.

2. Процеси створення Галицько-Волинської держави.

Вона сформувалася в результатi самостiйного полiтичного розвитку.

У 1199 роцi вiдбулося об`єднання Галицького й Волинського князiвств волинським князем Романом Мстиславовичем. Столицею об`єднаного князiвства стало мiсто Галич. У новiй об`єднанiй державi князевi довелося повести рiшучу боротьбу з боярством,що виступало проти посилення князевої влади.

У 1201 роцi князь зайняв Київ. Роман став фактичним володарем майже всiєї територiї України (окрiм Чернiгiвщини). Вiн домiгся необмеженої верховної влади. Саме Романа "Галицько-Волинський лiтопис" називає " самодержцем усея Русi".

Галицько-Волинська держава за часiв Данила Галицького

У 1238 р. волинський князь Данило Романович утвердився в Галичинi, почалося правлiння об`єднаною державою.Того ж року вiдбулася битва пiд Дорогочином. Своєю перемогою Данило поклав край мрiям нiмецьких лицарiв-хрестоносцiв щодо захiдноукраїнських земель.

У 1253 роцi Данило одержав титул короля Русi й отримав королiвськi регалiї — скiпетр, вiнець i корону. З того часу Галицько-Волинське князiвство набуло статусу самостiйної Української держави, яку визнав сам Папа Римський i країни Схiдної та Центральної Європи.

Галицько-Волинська держава за наступникiв Данила Галицького

У 1264 р. Данило помер у мiстi Холм. Його брат Василько правив на Волинi, а сини правили в Галичинi (Лев), Теребовлi (Мстислав), Холмi (Варно).

Лев I перенiс свою столицю до Львова. Його син Юрiй I вiдновив єднiсть Галицько-Волинської держави. Потiм правили сини Юрiя — Андрiй i Лев II. Вони хотiли послабити вплив Золотої Орди на Галицько-Волинську державу, але загинули у битвi проти Орди. Тодi династiя Романовичiв урвалася. Через загарбання Галичини й Волинi Польщею, Українське Королiвство припинило своє iснування в 1349 роцi.

3.Україна в часи Гетьманщини.Виникнення козацтва та Запорiзької Сiчi

Запорiзька Сiч — вiйськово-полiтична, територiальна органiзацiя українського козацтва. Виникла внаслiдок стихiйної колонiзацiї земель Середнього та Нижнього Поднiпров`я. Дiстала назву вiд способу захисту козацьких поселень вiд ворогу — « засiки », « сiчi » — невеликих укрiплених поселень у плавнях та на островах басейну Днiпра.

Козацькi володiння називалися Вольностi Вiйська Запорiзького, а центральне поселення — Кiш.

Перша Сiч була заснована Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця в 1556 роцi. Протягом свого iснування вона розташовувалася в рiзних мiсцях( Хортицька, Томакiвська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам`янецька, Олешкiвська, Пiдпiльнецька, Задунайська). Iз часом Сiч стала оплотом соцiального захисту для пригноблених, вiйськовою перешкодою для турецько-татарської агресiї. Це була вiйськово-демократична республiка з власним вiйськом, територiєю, урядом, судом i символiкою. Вищим органом влади була Козацька рада. Там вирiшувалися найважливiшi питання. Очолював Запорiзьку Сiч кошовий отаман або виборний гетьманю Усi посади були виборними. Тут не було крiпацтва, лише вiльнонаймана праця. Але в 1775 роцi Сiч була зруйнована за наказом Катерини II.

Українська козацька держава включала територiю Київського, Чернiгiвсткого, Брацлавського та частину Волинського воєводств Бiлої Русi. Вищим органом влади вважалися загальнокозацькi збори. Головою вконавчої влади був гетьман, який очолював адмiнiстрацiю, вiйсько, вiв переговори, видавав унiверсали, скликав Козацьку раду. Столицею держави було мiсто Чигирин.Замiсть воєводств i повiтiв були створенi полки й сотнi. Було запроваджено власну монету. Держава мала вiйсько.

Гетьманщина. Гетьманська держава

Офiцiйна назва — Вiйсько Запорозьке. У рiзний час столицями Гетьманщини були мicта Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухiв.

Пiсля укладнення Березневих статей 1654 року мiж Україною i Росiєю московський уряд почав систематичне обмеження прав та привiлеїв. У 1660 роцi Гетьманщина роздiлилася на Правобережну (контролювала Рiч Посполита) та Лiвобережну ( контролювала Росiя).

Упродовж 1734-1750 рр. Гетьманство було тимчасово скасоване, а з 1764 року Гетьманщиною остаточно почала управляти друга Малоросiйська колегiя. Iз 1781 року полково-сотенний устрiй було скасовано через утворення Київського, Чернiгiвського та Новгород-Сiверського намiсництв.

4.Українська Народна Республiка

УНР — українська держава, проголошена у федеративому зв`язку з Федеративною Росiйською

Республiкою III Унiверсалом Українскьої Центральної Ради 7 (20) листопала 1917 року. В умовах вiйськової агресiї бiльшовицької Росiї УЦР IV Унiверсалом проголосила самостiйнiсть i незалежнiсть УНР. Територiя УНР: Київщина, Волинь, Подiлля, Чернiгiвщина, Полтавщина, Харкiвщина. Вищим виконавчим органом вважався Генеральний Секретарiат УЦР — УНР. Пicля проголошення 1919 року Акта про злуку до складу УНР увiйшла територiя Захiдноукраїнської Народної Республiки.

За прийнятою Конституцiєю законодавча влада належала Директорiї, а виконавча — Радi Народних Мiнiстрiв.

У 1919 роцi , пiсля встановлення радянської влади, УНР проголосили Українською Соцiалiстичною Республiкою. Остаточно УНР припинила iснування в листопадi 1920 р. через загарбання територiї бiльшовиками.

5. Україна сьогоднi

З 24 серпня 1991 року Україна незалежна суверенна демократична держава. Столиця — Київ. За формою правлiння — президентсько-парламентська республiка.

Конституцiя України (28 червня 1996 р.) закрiпила такi принципи:

-унiтаризм;

-державний суверенiтет;

-подiл влади на законодавчу, виконавчу й судову;

-формування ринкової економiки;
-визнання людини, її життя, здоров`я, недоторканностi, честi, гiдностi й безпеки.

Сучасна Україна – це країна з великими можливостями. У нас є все , щоб досягти благополуччя — родючi грунти, кориснi копалини, розумнi люди , I взагалi ми — спiвучий народ, народ, який своїми пiснями пробуджує дух справжнiх українцiв, якi готовi боротися за Батькiвщину до кiнця.

Висновок; На жаль, на сучасному етапі, Україна переживає важкі часи. Це пов`язано з політичною ситуацією, яка склалася на Сході держави. Руйнівна політика держави-агресора заважає розбудові суверенної України. Але, народ України сподівається на покращення ситуації в подальшому мирному житті. Сторінки історії України навчають нас героїзму, патріотизму та любові до рідної землі, сподіванню на світле майбутнє.

Додатки до тексту